Любов до балету

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 2006

Скульптор: Juan Carlos Ferri Herrero

Розмір (см): 81x56 

Лімітована серія

Порцелянова історія

Нещодавно були у київській Опері. Як раніше було заведено говорити, давали «Аїду» Джузеппе Верді. З молодшою ??дочкою ходили, вона вже давно хотіла подивитись «Аїду». Річ у тому, що вони з мамою на кожен день народження вигадують різні тематичні перформанси. То влаштовували сцени з життя індіанців Північної Америки, то готували якусь дитячу виставу, присвячену героям популярного мультфільму... Але найбільше нашій Анєчці та й її друзям, мабуть, запам'яталося дійство, яке відбувається (нібито!) у стародавньому Єгипті. А тут якраз «Аїда» з її яскравим сюжетом, який відображає події періоду правління єгипетських фараонів!

Перші враження від вистави були чудовими. Ще б пак - такий розмах, такі костюми, така музика, такі голоси... Часом на сцені одночасно знаходилося до півтори сотні виконавців -- учасників хору, танцюристів, виконавців головних ролей та музикантів! Японці, які сиділи перед нами, не приховували свого захоплення. І захоплюватися, повірте, було чим. Адже, крім прекрасних голосів, здатних викликати захоплення публіки, вони не могли не захопитись красою багатьох співаків та особливо учасників балетних сцен.

Йдучи на «Аїду», ми, звичайно, не розраховували побачити постановку в тому вигляді, як її спочатку задумав і втілив у самому Єгипті Джузеппе Верді. За величезні на ті часи гроші він у Каїрі в 1871 році показав виставу, в якій на сцені з'являлися то кінні колісниці, то водойми з човнами, які пропливали по них... Ні, ми зовсім не думали побачити на нашій оперній сцені таку ж різноманітність постановочних чудес. Але все одно вистава в київській Опері була чудовою.

Наша Аня, вічно завантажена додатковими заняттями (музика, хор, англійська та німецька мови, плавання, танці тощо), до останнього часу наполегливо просила нас викроїти їй час для занять балетом. То була її давня мрія. І слухати наші аргументи про складність опанування цього непростого мистецтва вона відмовлялася навідріз. До цього походу на «Аїду»...

Представлена ??сьогодні вашій увазі порцелянова композиція цілком може бути віднесена до розряду справжніх див. І не лише завдяки її дуже великому розміру. Це одна з найулюбленіших робіт нашої мами Галини. Адже в ній передано стільки чудових почуттів, стільки прояву характеру героїнь... Хочеться дивитися й дивитися.