Сатири-музиканти

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 1969

Скульптор: Fulgencio Garcia

Висота (см): 27

Порцелянова історія

Багато років тому так склався розклад матчів за участю київського "Динамо", що протягом одного футбольного сезону динамівцям довелося провести відбіркові матчі з двома бельгійськими клубами "Генк" та "Гент" із невеликих міст із однойменними назвами. Ігри були не дуже виразними. На жаль, і для вболівальників, які дивилися трансляцію по телебаченню, і для нас, журналістів, які вже більше 20 років відвідують виїзні матчі київського "Динамо". Тому мені, наприклад, більше запам'яталося не те, що відбувалося на футбольному полі, а те, що передувало грі.

У місті Генк під час чудової екскурсії я помітив у вітрині сувенірного магазину представлену до вашої уваги порцелянову статуетку із сатирами. Загалом у цій серії, присвяченій сатирам-музикантам, у різні роки було випущено чотири чи п'ять композицій, об'єднаних однією ідеєю. У мене на той час були зібрані всі роботи цієї серії за винятком випадково побаченої в Генку. Не довго думаючи, я закрив питання з поповненням рідкісного комплекту.

Але найцікавіше сталося трохи згодом. Один із наших журналістів згадав, що саме в Генку знаходиться знаменитий на всю Бельгію пивний бар, в якому відбувається те, що у нас прийнято позначати поняттям "квакнути". Зрозуміло, не відвідати його ми не могли. Виявилося, що у цьому старовинному закладі можна скуштувати понад тисячу (!) сортів пива. Але найнезвичайнішим із них є пиво під назвою "квак". За нього ми й взялися. Для початку розмови бармен попросив кожного з нас зняти з ноги правий черевик і віддати йому. І тільки після того, як усі наші черевики виявилися підвішеними під високою стелею, він погодився прийняти замовлення. З однією умовою - черевик повертається кожному тільки після повного осушення півторалітрової колби з неймовірно міцним "кваком".

Наше завдання ускладнювалося ще й тим, що величезний келих пива, виставлений перед кожним з нас, був посередині наче переперезаний вузькою шийкою. З незвички ті найбільш необережні з нас, кому хотілося першими отримати назад свій черевик, виявилися і... мокрими. В повному розумінні слова. Чесно кажучи, одному з колег, який таки протримався до кінця, через якийсь час навіть знадобилася медична допомога. На щастя, все обійшлося. Але те, як ми в Бельгії "квакнули", багато хто згадує досі.