Ваза

Країна: Японія

Мануфактура: Сацума

Рік створення: кінець ХІХ століття

Розмір (см): 48х28

Порцелянова історія

Під час недавньої поїздки до Греції на знайомство з Афінами у мене було не так багато часу. І хоча в грецькій столиці доводилося бувати і раніше, але все одно багато хотілося побачити знову.

І раптом один із друзів-журналістів, з якими ми разом об'їздили майже всі країни Європи, запропонував: а чи не сходити нам на «блошиний ринок»? Відразу виникли сумніви: по-перше, хто сказав, що в Афінах є «блошиний ринок»? І, по-друге, навіть якщо припустити, що він є, хто сказав, що такий ринок працюватиме у звичайний день (а справа була у четвер)?

- Я сказав, - твердо заявив автор ідеї і, розгорнувши карту міста, впевненим кроком попрямував у бік руїн стародавнього палацу, які розташовані біля підніжжя залитої яскравим сонцем гори. У середині лютого в Афінах пригрівало сонце, зеленіла трава і апельсинові дерева були суцільно усипані яскравими плодами.

Йшли ми досить довго. І без будь-якої надії на успіх. Цією ж компанією ми під час поїздок на футбол бували на «блошиних ринках» в Португалії та Італії, Австрії та Великій Британії, Албанії та Іспанії. Помітну частину предметів моєї колекції було знайдено та привезено з таких поїздок. І серед цих робіт, до речі, виявилося чимало рідкісних та цінних творів. А тут ще інтерес підігрівало недавнє повідомлення про те, що днями в англійському Ексетері була знайдена невелика (28 сантиметрів заввишки) біло-синя порцелянова китайська вазочка, яка багато років валялася на горищі. За розповіддю жінки, яка знайшла її, вазу привезла з Шанхаю її тітка в 20-х роках минулого століття. Спочатку оцінена фахівцями в 26-50 тисяч доларів, ваза була виставлена ??на аукціон, де під час торгів ціна почала стрімко зростати. Неназваний покупець із Китаю в результаті виклав за вазу 765 тисяч доларів!

Коротше кажучи, до «блошиного ринку» ми підходили в очікуванні дива. І, слід визнати, воно відбулося. Десятки невеличких антикварних крамниць були відкриті та манили відвідувачів неймовірними покладами раритетних книг, платівок, картин, світильників та статуеток із бронзи, дерева, мармуру та, звичайно ж, порцеляни. Зауважу, що такої кількості фарфорових ваз, як на афінському «блошиному ринку», мені – з моїм-то досвідом! - мабуть, взагалі не доводилося зустрічати ніде раніше. Очі просто розбігалися. Занурюючись у напівтемряву низки заставлених антикваріатом залів, ми ніби розчинялися в дивовижній красі минулих часів, що якимось дивом зберіглася до наших днів...

Часу залишалося дедалі менше. А вибір був неймовірно великий. Зробивши над собою надзусилля, я завмер перед великою японською вазою, представленою сьогодні до вашої уваги. Вона надзвичайно гарна. Тонка робота майстрів САЦУМИ виявилася тут не лише в яскравих фарбах сцен із японського життя, а й у найтоншій деталізації фрагментів цих міні-картин.

Торгувалися ми недовго, але успішно. Нести нове придбання було важко та приємно. Не знаю, чи буде колись ця ваза виставлена ??на аукціон і чи піде з молотка за десятки чи сотні тисяч доларів. Якщо це й станеться, то вже не за мого життя. А поки що насолоджуватимуся її красою, ділячись цією насолодою з вами.