Вази

Країна: Японія

Мануфактура: Сацума

Дата створення: початок ХХ століття

Розмір (см): 28х19

Порцелянова історія

Ці японські вази японської Сацуми мені пощастило купити просто на вулиці. Так-так, прямо на вулиці невеликого французького міста Ренн, куди разом із колегами-журналістами ми приїхали на виїзний матч київського «Динамо» з місцевою командою. Взагалі таке відбувається вкрай рідко. Але часом все-таки відбувається. Після короткої екскурсії середньовічними вуличками старовинного містечка ми вирушили на місцевий продуктовий ринок, щоб подивитися на свіжий ранковий улов, доставлений на прилавки прямо з морського узбережжя. Від великої кількості багатств підводного світу очі просто розбігалися. Але не у всіх. Я, наприклад, вже виробленим за довгі роки колекціонуванням порцеляни якимось чуттям вловив, що там, де міський ринок, там має бути і антикварна «блошина» розкладка. І не помилився. За рогом, умостившись за старим дерев'яним столиком, два чоловіка старшого віку з самого ранку вживали прекрасне французьке вино. Поруч із ними чого тільки не було - і пожовклі від часу книги, і дитячі іграшки, якими, судячи з їхнього віку, цілком міг гратися сам Наполеон Бонапарт, і старовинний порцеляновий посуд.

– Японія? Сацума? - наважився я запитанням потривожити лагідний стан старців, які тільки-но пригубили вино.

– Ви знаєте, що таке Сацума? - перепитали вони здивовано.

Так, я знаю, що таке Сацума. Якби ці інтелігентні торговці антикваріатом могли хоча б краєчком ока подивитися сотні рідкісних японських ваз, зібраних у нашій колекції, вони легко визначили б, що більшість цих унікальних витворів відносяться якраз до техніки Кьо-Сацума. То був період розквіту виробів з порцеляни в стилі Сацума, які вироблялися в гончарних майстернях Кьо-Які недалеко від міста Кіото, в якому я мав щастя свого часу побувати.

Фарфор, який з'явився в самому кінці епохи Едо, в стилі Сацума незабаром став знаменитим на весь світ. При дворах французьких королів та саксонських курфюрстів посуд та вази Сацума цінувалися на вагу золота. Вони, до речі, і були на золото схожі, бо їх відрізняла особлива техніка розпису, так званий парчовий розпис. Одним з найвідоміших представників кіотських майстрів був Собей, який взяв собі прізвище Кінкодзан, що буквально перекладається з японської мови як «золота парча». Саме його твори, привезені до Парижа на Всесвітню виставку 1867 року, стали предметом сенсаційного обговорення. І після цього вони ще запитуватимуть мене, чи знаю я, що таке Сацума...

Так недорого Сацуму я ще ніколи не купував. Чи то на продавців справили враження мої пізнання в історії японської порцеляни. Чи вино, що закінчувалося в пляшці, підштовхувало їх до того, щоб торги не затягувалися надовго. Незабаром ми вдарили по руках - і до цих двох ваз придбаних (практично за символічну плату) було додано ще одну вазу - французьку, епохи Наполеона III. Дива, виявляється, ще трапляються.