Ваза

Країна: Японія

Мануфактура: Сацума

Дата створення: ХVIII століття

Висота (см): 19

Порцелянова історія

Ті небагато експертів у галузі порцелянового антикваріату, яким довелося бачити цю старовинну японську вазу наживо, із захопленням називали її унікальною, неповторною, неймовірною. Я не відношу себе до великих знавців японської порцеляни. При цьому мушу зізнатися, що й мені ваза дуже подобається. Інакше, скажіть, навіщо треба було купувати її до нашої колекції?

Якщо ви запитаєте мене, чи хотів би я коли-небудь дізнатися про те, що унікальність цього не дуже великого, але надзвичайно красивого виробу може бути оцінена на якомусь відомому аукціоні в нечувану суму (як це часом трапляється останнім часом), відповім так: звісно, ??не відмовився б. Хоча жодних ілюзій щодо цього не будую. Більше того, не було в моїй практиці ще жодного випадку, коли б, купуючи для колекції рідкісну порцелянову роботу, я планував продати її потім з якоюсь вигодою. Вигода для мене може бути тільки одна - дочекатися відкриття музею і порадувати співвітчизників можливістю в Києві, а не десь у Нью-Йорку, Шанхаї, Валенсії, Берліні чи Неаполі, насолоджуватися найкращими зразками світового фарфорового мистецтва.

У день народження знаменитого аукціонного будинку «Кристіс», заснованого лондонським антикваром Джеймсом Крісті 5 грудня 1766 року, мені пригадалася нещодавня гучна історія зі зникненням знаменитої картини Леонардо да Вінчі «Спаситель світу». Про це ще декілька років тому писали усі найбільші світові видання. Пікантності цієї історії надавало те, що відкриття філії Лувру у столиці Арабських Еміратів Абу-Дабі пов'язували з тим, що там серед багатьох шедеврів світового живопису буде представлено й «Спаситель світу».

Лувр на Близькому Сході з помпою було відкрито, але обіцяного твору Леонардо да Вінчі ніхто там так і не побачив. Ми з дружиною та дочкою, спеціально поїхавши до Абу-Дабі, були розчаровані відсутністю обіцяної краси і залишали близькосхідний Лувр із присмаком гіркоти в душі.

Це було зрозуміло. Багатьом поціновувачам мистецтва, і нам у тому числі, хотілося на власні очі переконатися не так у геніальності да Вінчі (у чому, як ви розумієте, ніхто й не сумнівався), як у майстерності фахівців аукціонного будинку «Кристіс», які зуміли продати за 450 мільйонів доларів відреставровану роботу, яка, на думку найавторитетніших експертів, не могла коштувати понад 100 мільйонів.

А нещодавно стало відомо про те, що найдорожча в історії світового живопису картина нікуди не зникала. Вона зберігається на яхті наслідного принца Саудівської Аравії і буде там доти, доки в Ель-Мадіні не завершиться будівництво культурного центру, в якому цьому шедевру буде відведена особлива роль. Що ж, доведеться почекати...