Фазан

Країна: Німеччина

Мануфактура: Meissen

Дата створення: кінець XIX століття

Розмір (см): 46x32

Порцелянова історія

12 травня 1670 року в Дрездені народилася людина, якій Європа багато в чому зобов'язана тим, що на нашому континенті з'явився не привізний, як раніше, а свій, доморощений, відомий і неповторний європейський фарфор. Ім'я цієї людини мені неодноразово доводилося чути під час відвідування музеїв порцеляни у Дрездені, Мейсені, Відні та інших містах, де відбувалося зародження самобутньої європейської порцеляни.

Але навіть під час найцікавіших екскурсій із ознайомленням технології виробництва унікальних витворів мистецтва ніде й ніколи не доводилося чути про те, що курфюрст Саксонії Август Сильний (а йдеться саме про нього) мав бодай якесь відношення до України. А він, виявляється, мав. І навіть безпосереднє!

Повний титул Августа Сильного звучав так: Божою милістю король польський, великий князь литовський, російський, прусський, мазовецький, жемайтський, КИЇВСЬКИЙ, ВОЛИНСЬКИЙ, ПОДІЛЬСЬКИЙ, підляський, інфлянтський, смоленський, північний, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ, а також спадковий герцог та курфюрст саксонський. Правителем Август був досить непослідовним. Він то воював із королем Швеції Карлом XII та царем російським Петром I, то укладав з ними мирні угоди. Він то боровся за польську корону, то раптом втрачав будь-який інтерес до неї.

А ще Август Сильний славився вічним пошуком коштів. Заради чого залучав до Дрездена з усієї Європи різного роду авантюристів та алхіміків і довго тримав їх за глухими стінами фортеці в очікуванні обіцяного золота, яке вони намагалися отримати з ртуті. Золота вони так і не здобули. Зате рівно 300 років тому, навесні 1709 року, вони отримали рецепт виробництва справжньої білої твердої порцеляни. Такої ж, яка була привезена раніше до Європи з Китаю порцеляна, що цінувалася на той час у дворах європейських правителів на вагу золота. У повному сенсі цього терміну. Використовуючи талант та знання німецького алхіміка Йоганна Бетгера, Август Сильний відкрив фарфорові підприємства у Дрездені та Мейсені. Так звана ''шнорівська земля'', яка добувалася раніше під Дрезденом як засіб для пудрення перук, виявилася нітрохи не гіршим матеріалом для виробництва чудової порцеляни, відомої тепер у світі як саксонська (чи мейсенська). Щоправда, незабаром один хитромудрий майстер Мейсенської мануфактури, прихопивши із собою рецептуру порцеляни, втік до Австрії. І це започаткувало створення у Відні свого виробництва тонкого і надзвичайно красивого фарфору.

У попередніх публікаціях рубрики ''Фігурка дня'' я неодноразово розповідав про унікальні порцелянові композиції, привезені мною для нашої колекції і з Дрездена, і з Відня, і з Мейсена. Розповідатиму про них і надалі. А поки що дозволю собі представити до вашої уваги незвичайну велику фігуру мейсенського птаха, який складається з двох частин. Раніше таке практикувалося. Очевидно, виріб служив не лише окрасою святкового столу придворного вельможі, але й мав практичну користь, бо дозволяв зберігати в собі якісь солодощі чи щось подібне.