Ваза

Країна: Франція

Дата створення: ХIХ століття

Розмір (см): 28х25

Порцелянова історія

Історія появи цієї вази у нашій колекції вельми незвичайна. Кілька місяців тому довелося мені побувати разом із колегами-журналістами у старовинному французькому місті Ренн, де київське «Динамо» зустрічалося у виїзному матчі Ліги Європи з місцевою однойменною командою. Під час екскурсії вузькими середньовічними вуличками з дерев'яними будинками, які чудом збереглися після численних пожеж, побудованими кілька століть тому, натрапили ми на міський ринок, обліплений з усіх боків «блошиними» розкладками. Там я знайшов кілька старовинних японських ваз Сацума і цю дивовижну старовинну французьку вазу.

Якщо вірити розповіді продавців та «номерному» тавру, видавленому в «тісті» нижньої частини, створена ця ваза була в епоху Другої імперії Наполеона Третього. Середина XIX століття у Франції відрізнялася руйнівними потрясіннями у сфері політики та економіки та одночасно розквітом цілого ряду мистецтв. Саме у той час у Парижі проводилися знамениті Всесвітні виставки 1855 та 1867 років. Саме у той час на слуху з'явилися такі легендарні імена письменників, поетів і художників, як Бальзак і Золя, Бодлер і Курбе, Мілле і Делакруа, Доре і Мане. У той же час Європа почала впізнавати та цінувати чудову французьку порцеляну.

До речі, ця ваза, знайдена мною в Ренні, незвичайна в багатьох сенсах. Зверніть увагу на великі голови собак, які, мабуть, служили ручками. А центральне панно, яке тонко зображує болотяних птахів, взагалі виконане у відомій техніці знаменитої англійської мануфактури ВЕДЖВУД. І це настільки несподівано, наскільки, слід визнати, і гарно.

А знаєте, чому саме сьогодні я вирішив познайомити вас із цією французькою вазою? Та тому що саме цього дня, рівно 505 років тому, 9 січня 1514 року, завершила свій земний шлях одна з найвидатніших жінок Франції Анна Бретонська – правляча герцогиня Бретані, графиня Нанта та Річмонда, віконтеса Ліможська, королева Франції та королева Неаполя. Вона була дружиною двох французьких королів Карла VIII і Людовіка XII, які змінили один одного на троні. Вона була найпопулярнішою правителькою Бретані та найбагатшою жінкою в Європі того часу. Вона була найвідомішою покровителькою мистецтва та літератури. А ще вона прославилася тим, що стала першою в Європі принцесою, яка носила на своєму весіллі сукню білого кольору, який раніше завжди вважався траурним кольором. Ну, і, крім усього іншого, для мене ця історична особа цікава ще й тим, що значну частину свого життя вона провела в славному місті Ренні, де й перше своє весілля відзначала, і битви програвала після важкої облоги ворожими військами, і до всіх своїх титулів додала ще й титул королеви римлян.

До речі, після смерті Анни (9 січня 1514 року в замку Блуа) її тіло було поховано в королівській усипальниці базиліки Сан-Дені, а от серце - згідно з її заповітом - у золотому, прикрашеному емаллю, релікторії було відправлено до рідного Нанта і поховано у соборі св.Петра. Напис на плиті говорить: «У цій маленькій посудині з чистого золота лежить величезне серце, якого в жодної жінки на світі не бувало. Її ім'я було Анна, двічі королева у Франції, герцогиня бретонців, царська та самовладна...»