Мона Ліза (Джоконда)

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 1985

Скульптор: Francisco Catala

Висота (см): 28

Порцелянова історія

21 серпня 1911 року Париж був вражений сумною звісткою, яка передавалася з вуст в уста. Та що там Париж, вся Франція заговорила про це як про катастрофу загальнонаціонального масштабу. З Лувру було викрадено картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза»! Перші шпальти газет рясніли сенсаційними версіями «крадіжки століття». Поліцейські детективи збилися з ніг у пошуках ймовірних злочинців. Насамперед, звичайно ж, вирішили перевірити співробітників знаменитого музею. Справа в тому, що на захисному склі, буквально за кілька днів до цього встановленому на легендарній картині, було виявлено відбиток пальця. Єдиний доказ порівняли із відбитками пальців усіх 257 співробітників музею. Безуспішно… Директор Лувру був змушений подати у відставку, а всю музейну адміністрацію було зі скандалом звільнено.

І нікому навіть на думку не спало припустити, що загадковий відбиток пальця міг бути залишений майстром на ім'я Вінченцо Перуджіа, який останнім торкався картини перед її зникненням. Пізніше Вінченцо зізнається, що завжди був шалено закоханий в усмішку Джоконди, бо вона нагадувала йому «усмішку подруги дитинства». Протягом кількох років щасливий скляр, переїхавши до Флоренції, наодинці насолоджувався спогляданням одного з найдорожчих витворів мистецтва у світі. А в цей час у Франції обговорювалися версії одна іншої сенсаційнішеї. Можете уявити, якщо у свій час в організації крадіжки «Мони Лізи» підозрювали навіть знаменитого поета Аполлінера і не менш знаменитого художника Пабло Пікассо.

Ви не повірите, але саме викрадення зробило картину Леонардо да Вінчі ще популярнішою. У Луврі вишиковувалися довгі черги охочих подивитися на «те місце, на якому висіла картина». У паризьких кабаре танцівниці виходили на подіум у масках «Мони Лізи», викликаючи захоплення публіки, яка перебувала напідпитку. І лише загибель «Титаніка» на якийсь час відвернула увагу читачів французьких газет від теми пошуків викраденого шедевра.

Розв'язка в цій історії настала, як це часто буває, зовсім несподівано. У грудні 1913 року власник однієї з флорентійських картинних галерей отримав листа від якогось Вінченцо Леонарда, який запропонував купити у нього Джоконду. Недовго думаючи, галерист запросив із собою на зустріч із незнайомцем у готелі «Триполі» директора всесвітньо відомої Галереї Уффіці. Побачивши оригінал викраденої картини цілою та непошкодженою, обидва спочатку були вражені. А потім, швидко оговтавшись від потрясіння, кинулися до поліції, яка не забарилася затримати злочинця. Ця детективна історія закінчилася для скляра-викрадача напрочуд благополучно. Відсидівши у в'язниці лише кілька місяців із призначеного судом одного року позбавлення волі, Вінченцо Перуджіа продовжив свої заняття склінням всього ще незаскленого. Ну, а «Мона Ліза» повернулася на своє місце в Луврі, де і сьогодні всі охочі можуть спокійно її бачити, отримуючи від побаченого ні з чим не порівнянну насолоду.