Менестрель

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: початок 1950-х

Розмір (см): 42x16 

Порцелянова історія

У «Місті порцеляни», яке знаходиться кілометрів за 20 від Валенсії, ми бували багато разів. У різні роки. І з дітьми і без дітей. Вивчили, здавалося б, всі технологічні процеси створення унікального фарфору, який прославився на весь світ завдяки таланту братів-засновників знаменитої мануфактури Lladro - Хуана, Хосе та Вісенте Лладро (або Льядро, як кажуть в Іспанії). Зустрічалися і з самими братами, і з іншими представниками поколінь цієї незвичайної сім'ї - Розою, Давидом, Анхелес. Знайомилися з видатними художниками, дизайнерами та скульпторами. У тому числі з легендарним Франциско Полопе, який пропрацював у «Місті порцеляни» майже 50 років і встиг за цей час створити цілу галерею неповторних фарфорових композицій, які зберігаються зараз у найбільших музеях світу і в найвишуканіших приватних колекціях.

Розповідаю про це у минулому часі та з сумом. Бо цього вже немає. Точніше, напевно, не всього, але багато чого. І головного. Наприкінці листопада, приїхавши до Валенсії, звичайно ж, вирішили заїхати з дітьми в «Місто порцеляни». Заїхали. Пройшлися по залах музейної експозиції, яка помітно збідніла. Побували в майстернях, де ще залишилися працювати чарівниці неповторних «лладровських» квіткових композицій, але колишнього духу і піднесеного настрою, на жаль, відчути не змогли.

Ми, звичайно, чули про зміни, які сталися у валенсійській мануфактурі останнім часом. І про те, що бренд і саме виробництво викуплено у сім'ї Лладро молодими заповзятливими бізнесменами, які взяли курс на переорієнтацію стилістики сучасних фарфорових виробів. І про те, що за цей час (а, можливо, певною мірою і у зв'язку з цим) пішли в інший світ старші брати Лладро - дон Хуан і дон Хосе, а молодші представники знаменитого прізвища від справ відійшли. Та й багато скульпторів, які зробили славу іспанської порцеляни воістину всесвітньої, були відправлені у відставку. Включно з нашим шановним Франциско Полопе.

Познайомившись із новими виробами мануфактури, чесно зізнаюся, частково були засмучені побаченим. Дорогі предмети інтер'єру - яскраві, помітні, незграбні, абсолютно неживі - стають своєрідною оновленою візитною карткою бренду, який завжди славився приголомшливою природністю форм, колірної гами, сюжетних порцелянових історій, ніжністю найтонших деталей і глибиною емоцій, застиглих в крихкому фарфорі. Мені здалося, що цього вже нема. Зникло. Випарувалося, як солодкий сон.

Нові господарі хочуть більше та швидше заробляти на відомому у світі бренді. І їх можна зрозуміти. І, можливо, їм навіть вдасться досягти своєї мети, випускаючи модні люстри та глянсові безликі композиції з вершниками на «розцяцькованих» кониках або великі прикрашені «у клітинку» маски з дитячих мультиків. Але це все вже буде «не те». У всякому разі, не те, що зробило мануфактуру Lladro та її вироби неповторними.

Ми покидали «Місто порцеляни» цього разу з легким відчуттям прикрості, породженою щойно побаченим. І... з великою радістю за те, що нам вдалося бачити раніше, знати незабутніх для нас людей, зібрати тисячі великих композицій і окремих фігурок, які взагалі-то й раніше визнавалися унікальними, а тепер вже точно приречені на неповторність. Як, наприклад, ця представлена ??до вашої уваги робота. Адже вона по-справжньому жива! Хіба не так?..