Дама рококо на балу

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 2009

Скульптор: Alfredo Llorens

Розмір (см): 31x25

Порцелянова історія

Багатьом відомий крилатий вислів «Після нас хоч потоп». Але не всі знають, кому належить авторство цих слів, які часто використовуються в літературі, та й у побуті теж. Історики описують, як уперше ця фраза була виголошена офіційною фавориткою Людовіка XV після отримання ним повідомлення з фронту про те, що французькі війська в ході Семирічної війни зазнали нищівної поразки при Росбаху. Маркіза де Помпадур (а саме вона і була на той час офіційною фавориткою короля) вміла знайти підхід до королівського серця не лише у військових справах. Незважаючи на свою молодість, але при цьому всіляко використовуючи свій вплив, вона втручалася у всі найважливіші державні справи. Описуючи роки правління Людовіка XV, історики називали короля нікчемним, лінивим і розпусним, неодноразово підкреслюючи, що країною тим часом фактично управляла енергійна мадам де Помпадур.

Адже спочатку у Жанни-Антуанетти Пуассон, дочки невдачливого фінансового спекулянта Франсуа Пуассона, не все складалося гладко. Прогорівши на якихось темних грошових операціях, батько майбутньої мадам де Помпадур був змушений із Франції тікати. Вітчим же вибрав нареченого для красивої і на той час досить вже освіченої дівчини свого племінника, з яким вона незабаром і повінчалася в паризькій церкві Святого Євстафія.

Краса і живий розум юної спокусниці, яка мало цікавилася своїм чоловіком і велику частину часу проводила у товаристві блискучої молоді, швидко зробили її досить помітною в Парижі. Знайомства з нею шукав сам Вольтер. А банкір Жозеф Парі, який її опікував, бажаючи просунутися по службі, знайшов можливість представити красуню самому королю. Людовік незадовго до цього розлучився зі своєю фавориткою герцогинею де Шатору. І знайомство з чарівною Жанною-Антуанеттою стало дуже доречним. Незабаром вона зайняла місце офіційної фаворитки короля та переселилася у Версаль. Її кімнати були розташовані над королівськими покоями і були з'єднані з ними потайними сходами. Людовік подарував улюбленій фаворитці 6 гектарів Версальського парку, а також садибу Помпадур в області Лімузен. До останнього подарунка додався і титул маркізи.

Жодне призначення на високі державні пости відтепер не проходило повз маркізу. Вона призначала міністрів, керувала будівництвом нових палаців, опікувалася письменниками та художниками. Французькому бюджету розкішне життя королівської фаворитки за 20 років її перебування при дворі обійшлося у фантастичну суму -- 350 035 ліврів. І це лише за мінімальними підрахунками.

Нам мадам де Помпадур цікава ще й тим, що опікувалась мистецтвом й особисто брала участь у створенні перших французьких мануфактур з виробництва порцеляни.

Улюбленим стилем маркізи де Помпадур був стиль рококо. Її ім'ям називали і високу жіночу зачіску, і модну на той час обстановку в дорогих квартирах, і архітектурний стиль деяких будівель. Такою вона була незвичайною жінкою, ця мадам де Помпадур…