Богиня Лакшмі

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 2012

Скульптор: Francisco Polope

Розмір (см): 48x31 

Лімітована серія

Порцелянова історія

Знаєте, бувають у порцеляні вироби, які можна назвати рідкісними, унікальними, неповторними. У моїй щоденній рубриці ''Фігурка дня'' читачі вже неодноразово знайомилися з такими роботами із нашої колекції. Бувають також твори, які можна порівнювати тільки з дивом. І таких теж було чимало серед тих, з якими мені пощастило вас знайомити. А буває ще й категорія "чудо із чудес". Ось саме до такої категорії я б і відніс роботу, запропоновану вашій увазі.

Це твір, створений руками знаменитого іспанського скульптора Франциско Полопе, і унікальний, і неповторний, і "чудо із чудес". Крім найтонших деталей одягу героїні твору, крім квітів (ніби живих!) у неї в руках, крім безлічі абсолютно реалістичних прикрас на руках і на її голові, ця робота вражає уяву ще й неймовірною точністю кожної деталі, яка повністю відповідає історіографії образу легендарної богині, відтвореного майстром.

Шрі-Лакшмі, яка символізує материнство і духовну красу, як правило, зображують на лотосі. Її образ зазвичай пов'язують із багатством, щасливою долею та безсмертям. На її честь у багатьох містах Індії щоп'ятниці влаштовують яскраві святкування, під час яких запалюються тисячі ліхтарів. І в той час, коли люди вдаються до веселощів, Шрі-Лакшмі ходить по домівках і дарує багатство тим з них, які найяскравіше освітлені. Індійські мудреці вірять у те, що, сидячи на лотосі, Лакшмі постійно творить дива, то проливаючи довгоочікуваний дощ на суху землю, то даруючи людям багаті врожаї хліба та улови риби. На її плечі покладено вінок із чарівних квітів безсмертя. У двох руках вона тримає квітки лотоса, а з нижніх долонь сиплються золоті монети, що символізує багатство та достаток. Сама богиня одягнена у дороге оздоблення, прикрашене золотою вишивкою та безліччю дорогоцінних прикрас. Якщо ви уважно придивитеся до деталей цієї композиції, то разом зі мною вразитеся дивовижній точністі кожного штриха, відтвореного у творі Франциско Полопе. Але не тільки на це хотілося мені звернути вашу увагу.

У багатьох країнах 16 листопада відзначається міжнародний день, присвячений терпимості. Багато хто з нас навіть не замислюється над тим, наскільки це важливо – вміти, намагатися, прагнути до того, щоб у житті бути терпимим. І до представників інших релігій, і до людей з іншим кольором шкіри та іншого рівня достатку, і до тих, хто з різних причин живе життям, яке не завжди викликає наше схвалення та розуміння. Тут слід розуміти, що всі люди різні. Через причини та обставини, які зробили їх такими. І лише терпимість і великодушність здатні зробити цей світ і добрішим, і кращим. Звичайно ж, виключаючи випадки терпимості до людей, які вчиняють навмисне зло. Але це вже інше. І воно навіть не обговорюється. Принаймні зараз.

Насамкінець розповім вам коротку історію з життя авіапасажирів. Втім, це могло відбуватися й у будь-якому іншому місці. Мені чомусь здається, що багатьом з нас доводилося ставати свідками таких чи подібних до них ситуацій. Так ось. Одна дівчина в аеропорту, купивши в кафе чашку капучино та кульок з печивом, зручно влаштувалася за столиком, де чоловік теж пив каву, читаючи газету. Діставши книгу, дівчина взяла з кульочка печиво і почала пити приємно пахучий напій. Коли вона знову потяглася за печивом, то раптом побачила, що чоловік, з обережністю дивлячись на неї, теж бере печиво з її (!) кулька.

''Ну, гаразд, - стримуючи себе, подумала дівчина, - якщо тобі так хочеться спробувати моє печиво, візьми трохи. Тільки не дивись на мене так дивно ... '' Коли в кульку залишилася остання печенюшка, і дівчина спробувала її взяти, вона раптом побачила, як незнайомець, так само дивно, але якось по-доброму посміхаючись, розламав печеньку навпіл і одну половинку простягнув їй.

"Ні, ну, це вже занадто", - вирішила вона і, швидко зібравши свої речі, попрямувала до стійки реєстрації. І тільки вже там, дістаючи паспорт і авіаквиток, дівчина несподівано для себе побачила повний кульок з печивом, який вона, очевидно, поклала у свою сумку, відходячи від барної стійки в кафе…