Морська алегорія

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 2003

Скульптор: Miguel Angel Santaeulalia

Розмір (см): 39x32

Порцелянова історія

Щотижня пропливаю свої чергові п'ять кілометрів. Вже багато років поспіль майже щодня (а точніше, п'ять разів на тиждень) пливу від атлантичного узбережжя Америки у бік Європи. Спершу доплив до Америки, а тепер повертаюся назад. Все це, звичайно, досить умовно. Адже за двадцять із лишком років регулярного плавання по-різному складалися обставини. Траплялися перерви, пов'язані з якимись непередбаченими травмами чи переїздами. А бували періоди безперервного, протягом 15-20 днів поспіль, подолання морських безодень по кілька кілометрів на день.

Усього за ці роки, за приблизними підрахунками, проплив понад шість тисяч кілометрів. Чим не стільки горджуся (пишатися особливо і нічим, якщо порівнювати це скромне досягнення з результатами спортсменів-плавців, які пропливають тисячі кілометрів на рік), скільки підштовхую себе до обов'язкового продовження задуманої ідеї - повернутися тепер до берегів Європи. А це ще роки регулярного плавання.

Для тих, кому знайоме це захоплення, легко пояснити, що таке щодня 30-40 хвилин (залежно від самопочуття) проводити у воді наодинці з собою. Часом наодинці з справжньою морською стихією, яка підхоплює тебе своєю некерованою силою, підносить на гребні холодної хвилі на висоту оглядової вежі, а потім різко кидає у похмуру морську ущелину, коли з максимальної глибини падіння ти, жадібно намагаючись ухопити ковток повітря, бачиш високо над собою одне лише небо. Ні берега, ні горизонту… І нікого поряд – тільки ти і стихія.

Зате скільки радісних хвилин може дарувати самотнє раннє (о 5-6 годині ранку) плавання далеко в морі до сходу сонця! Коли ти просто всім своїм єством відчуваєш, що поява величезного яскравого світила, яке повільно спливає над морською гладдю, присвячена одному тобі. І нікому більше... Сотні разів я бачив і відчував це біля берегів Сінгапуру, Єгипту, Греції, Італії, Іспанії, Мальти, Австралії, Нової Зеландії, Тунісу, Індонезії та багатьох інших країн різних континентів. І тисячі разів дякував Господу за ні з чим не порівнянне щастя бути наодинці зі стихією і наодинці із самим собою. І з Водою - одним із найкращих співрозмовників, яких тільки може уявити собі людина, яка думає.

До речі, цю чудову порцелянову композицію я придбав у Португалії, біля берегів якої теж і не раз пощастило зустрічати схід сонця далеко в морі …