Кавалер і дама з парасолькою

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 1970

Скульптор: Fulgencio García

Висота (см): 50

Порцелянова історія

Дух маленьких містечок... Який він солодкий і приємний! Своєю неквапливістю, шанобливістю, усталеними традиціями та звичками. Особливий дух невеликих містечок. Маленьких, в першу чергу, не стільки по займаній ними площі, скільки по затишку і порядку, що давно склався. Говорячи про це, ніби бачу перед собою маленькі іспанські, німецькі, італійські, бельгійські, французькі, словенські, чеські, нідерландські, ну, і, звичайно, англійські старовинні містечка.

Переважно саме англійські, тому що представлена ? до вашої уваги робота була вперше мною побачена в такому місці, про яке часом хочеться мріяти. Жити там – ні, категорично. Періодично бувати – так, обов'язково. Час там ніби зупинився. Містяни там ніби випадково залишилися тими, колишніми, столітньої давності людьми, які збереглися саме такими ніби спеціально для того, щоб нам легше було уявити, як тут усе було багато років тому. Я розповідаю зараз про дуже старе англійське місто Честер. З великим та галасливим Манчестером їх пов'язує лише співзвуччя у назві. Честер, в якому ми побували на екскурсії, буквально заворожував своєю вишуканістю, манірністю і при цьому дивовижною доброзичливістю. Ми були в Честері у передріздвяний час. А там він розпочинається буквально за кілька місяців до початку свят. Залиті теплим листопадовим сонцем вузькі вулички та маленькі затишні площі були вже практично повністю прикрашені новорічними композиціями та гірляндами. У повітрі стояв міцний запах свіжозвареного глінтвейну.

Це не було виставою для туристів, але мені здалося, що тут і там назустріч нам траплялися такі ось старовинні парочки джентльменів та їх немолодих, але дуже доглянутих дамочок із парасольками не за погодою та малесенькими верескливими собачками. Колеги розбіглися по магазинах та пабах, а я не міг відірвати очей від цієї іспанської досить старої роботи, виставленої у вузькій вітрині посудної крамниці. Я розумів, що купити її не зможу. Тому що великий (півметровий !) розмір твору передбачав чергові муки з пошуком пакувального матеріалу, здаванням у багаж та гострими переживаннями: розіб'ється - не розіб'ється... Та й часу було вже обмаль.

Але через кілька років я зустрів цю роботу на одному з американських сайтів. Це була та сама парочка з англійського минулого, створена руками іспанських майстрів із сьогодення. Зараз вона стоїть у нашій колекції і щоразу радує мене спогадами про славне місто Честер, де час ніби повернувся назад.