Маленький принц, який спить

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 1997

Скульптор: Antonio Ramos

Розмір (см): 44x31

Лімітована серія

Порцелянова історія

Щойно повернулися з короткої, але чудової поїздки Іспанією. У найбільшому місті Країни басків Більбао (виявилося, що столицею провінції він навіть не є) побували у філії Музею Гугенхейма, побудова якої змінила життя цілого індустріального регіону. Раніше депресивного та занедбаного, похмурого і навіть шкідливого для здоров'я місцевих жителів. А тепер гарного, процвітаючого, успішного.

Люди в Більбао живуть скромно та чисто. Не дуже заможно, але гідно. Дуже люблять дітей та собак. І ще дуже люблять ... свинячі шкварки з пивом! Дивовижні люди – добрі та працелюбні. Вміють радіти життю та ділитися цією радістю з іншими. Наприклад, з туристами, яких будь-якої пори року в Більбао - море. Будівля музею Гугенхейма вразила. Дуже. Експозиція – ні. Ну, це на любителя. У ПінчукАртЦентрі в Києві експозиція часто буває і більш насиченою, і цікавішою. Принаймні порівнювати експозиції музеїв Гугенхейма в Більбао та Нью-Йорку, де ми бували раніше, навіть не варто.

У Валенсії та Барселоні цього разу вдалося і в музеях побувати, і насолодитися знайомством із новими виробами Lladro. Деякі здалися цікавими, але не більше. Новий менеджмент знаменитої мануфактури у створенні робіт пішов шляхом задоволення смаків любителів багатих, яскравих і часто несмачних інтер'єрів. Мають право. Тим більше, якщо "заможні Буратіно" готові платити великі гроші не за справжнє ("навіки") мистецтво, а за те, що цілком може прикрасити престижний сигарний клуб.

Свого ставлення до цього нікому не нав'язую. Але мені більше подобається порцеляна, краса якої залишатиметься актуальною і через сотні років.

У Барселоні побували, звичайно ж, і в порту, і біля надзвичайно красивих будівель архітектора Гауді, про життя якого я якось розповідав у нашій рубриці у зв'язку з представленням порцелянової композиції, присвяченої темі його творчості. На бульварі Рамбла відвідали порцелянову лавку, в якій за багато років мною було знайдено чимало дивовижних раритетних робіт. На цей раз, на жаль, нічого такого не було. Зате згадав, як одного разу саме в цій барселонській лавці (яку, до речі, багато років "тримають" члени однієї династії вихідців з Індії) купив цю композицію. Вона чудова. І сюжетом, і милими тонкими деталями, і теплим добрим настроєм, який ніби віє від цієї роботи.