Карета Бахуса

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 1971

Скульптор: Antonio Ballester

Розмір (см): 30

Порцелянова історія

Усвідомлюю, що зачіпаю досить болісну тему, що ризикую викликати на себе вогонь абсолютно нещадної (і, підозрюю, що цілком справедливої) критики. І таки навіть не намагаюся себе стримувати. Хочу поговорити з вами, друзі мої, про тему дуже й дуже делікатну для предмета нашої уваги - про алкоголь у порцелянових творах. Тема, як ви розумієте, болісна для когось, але для мистецтва вічна та незамінна. Зізнаюся, що за всієї вічності цієї теми порцелянові композиції, подібні до представленої вашій увазі, зустрічаються не так часто. Та й сам порцеляновий посуд, що сотнями років використовується для прийому їжі та пиття різних напоїв, для алкоголю якраз пристосований найменше. Чомусь.

Так уже споконвіку повелося. Якось не склалося пити з порцелянових келихів (або чашок) ні пива, ні горілки, ні віскі, ні текіли, ні інших міцних напоїв, для вживання яких і скляний посуд цілком підходив. А, може, здавна повелося дорожити порцеляновими виробами і не наражати їх на ризик бути розбитими тими, хто міцних напоїв здатний, як кажуть, перебрати...

Я вже одного разу розповідав про походження англійської традиції пити чай із молоком. Вона народилася в той час, коли порцелянові вироби, які доставлялися в Європу з величезними проблемами аж із Китаю, коштували - у повному розумінні слова - на вагу золота, коли курфюрст Саксонський міг за кілька китайських порцелянових сервізів віддати цілий підрозділ добре навчених драгунів. Ось чому, щоб не ризикувати такими дорогими виробами, англійці вирішили гарячий чай пити, попередньо наливаючи у порцелянові чашки холодне або трохи підігріте молоко.

 Але зараз не про молоко. Про алкоголь. Один із моїх передплатників розмістив аж ніяк не сумне повідомлення про недавню смерть мешканця Барселони, який протягом останніх років 70 щодня випивав щонайменше 1,5 літра вина власного приготування. І від цього безпробудного пияцтва зрештою помер. У віці...107 років. У мене, наприклад, захоплення цей незвичайний випадок не викликав. Я взагалі погано ставлюся до всього безпробудного. А тим більше до пияцтва. Але частково в цю історію повірив. Тому що, як казав великий сатирик, вживання міцних напоїв малими дозами корисне у будь-якій кількості.

До речі, жарти жартами, але по собі знаю: поради відомих кардіохірургів періодично заміняти прийом таблеток прийомом 30 грамів (не більше!) коньяку ще нікому не шкодили. І останнє сьогодні. Жарт одного з користувачів ФБ про те, що бажання кинути пити в цей важкий для країни час він готовий розцінити як зраду батьківщини, справді здатний викликати добру посмішку. Але зловживати дарами Бахуса (зображеного в цій дуже рідкісній роботі), повірте, все ж таки не варто.