Дракон (золотий)

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 2014

Скульптор: Francisco Polope

Розмір (см): 74x70

Лімітована серія

Порцелянова історія

Вперше в Арабських Еміратах ми побували давно. Тоді нашому старшому синові Дімочці ще й двох років не було. А зараз він уже й університет закінчив і на роботу пішов. Тож давненько це було. Так давно, що, якщо порівнювати фотографії столиці Еміратів, зроблені нами тоді, зі знімками сучасного Дубаї, вийде не просто дві великі різниці, як кажуть в Одесі, а взагалі два абсолютно різних міста!

Це мене завжди і вганяло в сум. Особливо після кількох відвідувань маленького музею, в якому коротко і ясно була показана коротка і ясна історія цієї арабської держави - від часу поневіряння піщаною пустелею нещасних кочівників, які не знали, де можна було б осісти, щоб хоча б фініками нагодувати родини свої і водою напоїти верблюдів своїх, до часу стрімкого процвітання, пов'язаного з виявленням на цій сонцем випаленій землі великих запасів нафти та ще чогось там. На виході з музею мене щоразу остаточно добивав вигляд убогої кібітки, яка раніше служила бідним арабам і домом, і засобом пересування. Ця кібітка різала мені очі як символ прагнення людей від злиднів до багатства та процвітання - на тлі подій, які відбувалися в нашій Україні за ці останні десятиліття, коли ми з країни з потужним економічним потенціалом на очах поступово перетворювалися на країну третього світу.

Звичайно ж, наші проблеми завжди можна було логічно пояснити, особливо якщо за пояснення приймалися балакучі умільці. То фінансова криза у всьому світі, то неврожай зернових, то ось тепер війна... І все це правда, і все це переконливо. Але знаєте, в чому мені (абсолютно суб'єктивно!) бачився успіх Еміратів, які настільки неймовірно швидко розвиваються? А я там у різні роки бував неодноразово. Так ось, мені здалося, що керування країною однією чи кількома родинами не так уже й погано, коли весь зміст їхнього правління зводиться чи не до єдиного, головного - що ти залишиш після себе. Керівники Еміратів поводяться не як тимчасові правителі, обрані на один або два короткі терміни, коли за ці терміни потрібно встигнути "вирішити" всі питання. Вони думають про те, що за їхні сьогоднішні помилки завтра можуть запитати з їхніх нащадків, а за їх сьогоднішні успіхи піддані, які завтра почнуть купатися у достатку, будуть дякувати їхнім дітям і онукам.

Хтось може у відповідь заперечити: адже вони знайшли незліченні поклади нафти, а в нас що? По-перше, поклади у них не такі вже й незліченні. І, чудово усвідомлюючи те, що вони незабаром закінчаться, керівники країни давно вже постаралися завбачливо створити наймогутнішу інфраструктуру торгового та туристичного бізнесу, яка годуватиме їх у майбутньому. По-друге, чи нам скаржитися на природні багатства, маючи найкращі у світі чорноземи та унікальне географічне розташування, яке при вмілому розпорядженні одним лише цим здатне приносити всьому народу стабільні дивіденди? Не кажучи вже про безліч інших наших природних та наукових багатств.

Звісно, ??ця розмова не на одну годину. Тим більше, що у вас уже давно, мабуть, напрошується питання: а до чого тут золотий китайський дракон, створений руками чудового іспанського скульптора Франциско Полопе? Справа в тому, що такий дракон червоного (як мені завжди здавалося класичного) кольору у мене вже був давно. І я натішитися ним не міг, оскільки він не лише гарний, але ще й, як розповідали мені під час подорожі Китаєм, приносить щастя та процвітання дому, в якому зберігається. Але коли під час останнього відвідування Еміратів я побачив золотого дракона і дізнався, що його лімітована серія вже закінчується, то раптом так захотілося забезпечити пару старому червоному дракону, що втриматися від поповнення колекції не зміг...