Осінній букет

Країна: Італія

Мануфактура: Capodimonte

Дата створення: 1960-ті роки

Розмір (см): 32х44 

Порцелянова історія

Для багатьох людей, які хоча б одного разу побували в Неаполі, це прекрасне італійське місто асоціюється то з футболом (ну, хто ж не знає знаменитий клуб «Наполі»?!), то з близькістю Везувію та острова Капрі, то з неаполітанськими піснями й танцями, які легко впізнаються, а то й із легендарною неаполітанською піцою. Для мене ж Неаполь насамперед - це місце народження першої італійської порцеляни.

Всесвітньо відома порцелянова мануфактура Каподімонте була заснована Карлом III з династії Бурбонів, королем Неаполя та Сицилії. Зійшовши на неаполітанський престол у 1734 році, Карл перевіз до Неаполя найбагатшу колекцію предметів мистецтва, яка належала його матері Єлизаветі, останньої з роду Фарнезе. І невдовзі за розпорядженням короля для цієї колекції було збудовано чудовий Палац Каподімонте, де і зараз знаходиться дивовижне зібрання творів мистецтва, серед яких особливе місце відведено фарфору Каподімонте. У внутрішньому дворі цього палацу були проведені перші експерименти з виробництва порцеляни.

У колекції, зібраній мною, фарфорові композиції неаполітанських майстрів в основному представлені квітковими букетами ручної роботи - дуже складними у виконанні, але які незмінно викликають захоплення через природну жвавість фарб і дрібних деталей кожної унікальної квітки. Одну з таких композицій, привезених мною з Неаполя, я й вирішив представити вашій увазі сьогодні. Тим більше що для цього є невеликий привід. Сьогодні в Неаполі розпочинається знаменитий фестиваль піци, на який за традицією з усього світу з'їжджаються не лише любителі цієї смакоти, а й найвідоміші піцайоло – майстри піцерійної справи.

Піца давно вже вважається одним із символів Італії. А батьківщиною піци всі італійці беззастережно визнають Неаполь, у якому, на думку фахівців, виробляють близько 2 тисяч (!) видів піци і більшість з них вважаються найкращими у світі. До речі, вперше прообраз майбутньої піци з'явився на Апеннінському півострові приблизно в 10-му столітті. І багато століть круглий коржик, який приправляється часником, цибулею, травами та оливками, служив їжею для простого народу. Пізніше саме неаполітанці придумали додавати в коржики екзотичні на той час помідори, привезені з-за океану.

У 1889 році до Неаполя приїхав король Італії Умберто I, який вирішив зі своєю дружиною Маргаритою Савойською скуштувати чогось простого, але оригінального. І найкращий неаполітанський піцайоло приготував для них традиційну селянську страву - піцу, начинка якої з помідорів, моцарели та базиліка символізувала італійський триколірний прапор. Королівська пара була в захваті від частування. І навіть залишила в місті лист подяки, який це захоплення передає. Як жест у відповідь, звичайно, за згодою королеви, неаполітанці назвали блюдо, яке сподобалося, «Маргаритою». Вважається, що саме з нього починає свій відлік офіційна історія неаполітанської піци.

Не описуватиму тут, як зазвичай проходить фестиваль піци в Неаполі, передаючи — до запаху! - подробиці приготування найпопулярніших страв. Скажу лише, що королевою фестивалю зазвичай, визнається піца «Маргарита». Ну, а для того, щоб завершити нашу розповідь на веселій ноті, пригадаю один анекдот, як то кажуть, у тему. Заходить постійний відвідувач до популярної неаполітанської піцерії.

Офіціант, який впізнав його, намагаючись вгадати бажання клієнта, уточнює:

- Як вам краще розрізати піцу - на чотири шматочки чи на шість?

Трохи задумавшись, відвідувач пошепки зізнається:

- Не повірите, але я так зголоднів, що давайте розріжемо сьогодні піцу на вісім шматків!