Кубок

Країна: Данія

Мануфактура: Royal Copenhagen

Дата створення: середина ХХ ст.

Розмір (см): 29х11

Порцелянова історія

У колекціюванні часом відбуваються зовсім неймовірні речі. Знаєте, це коли знакові твори іспанських майстрів порцеляни знаходиш, наприклад, у Великій Британії, Чилі або скандинавських країнах, а дуже рідкісний виріб знаменитої датської мануфактури випадково тобі привозять з тієї ж Іспанії. Йдеться, до речі, про цей кубок.

Для тих, хто добре знайомий з данським фарфором (одним із найперших у Європі!), стилістика виробів, кольорова гама і не дуже конкретизовані, ніби трохи розмиті, деталі роблять порцелянові роботи данських майстрів впізнаваними буквально здалеку. Ось чому я так здивувався, побачивши цей виріб. Він абсолютно не схожий на Данію! І кольори не ті, і ручний розпис, що нагадує роботи нідерландських фарфористів, не той... Та ще й, оскільки виріб цей був випущений обмеженим накладом, нумерація проставлена ??не тільки на днищі, як це робиться зазвичай, а ще й на внутрішній стороні фігурної кришки. Чого просто не бувало ніколи! І це вкотре підтверджує унікальність цього ніжного, красивого, урочистого виробу.

Коли ми з давнім приятелем (який, власне кажучи, і привіз цю красу для мене з Іспанії) почали міркувати, для яких цілей цей кубок призначався, то мимоволі обидва дійшли парадоксальної версії про те, що це могла бути посудина для, вибачте, похоронного праху. Навіть незаповнена планшетка в руках ангелочка немовби передбачає розміщення на ній імені людини, яка пішла…

Так от, саме цього дня, 20 грудня 1987 року, у світовій історії сталася найбільша в мирний час аварія корабля, яка спричинила загибель понад 4 тисяч людей. Сталася ця трагедія внаслідок зіткнення філіппінського пасажирського порома ''Донья Пас'' і величезного танкера ''Вектор'', який перевозив нафтопродукти та бензин. За абсолютно ясної погоди о 22:30 за місцевим часом, проходячи протокою Таблас поряд з островом Маріндуке, пасажирський пором з усієї сили врізався в танкер.

Внаслідок зіткнення стався розлив сотень тонн нафтопродуктів, які перевозив танкер. Пожежа, яка спалахнула, стрімко поширилася не тільки на обидва судна, а й на величезний водний простір навколо них. На обох судах розпочалася паніка. Як пізніше стало відомо, обидва екіпажі рідкісних морських розгильдяїв у цей час попивали пивко у своїх каютах. На капітанському містку порома був лише один член команди, який розгубився. Рятувальні жилети виявилися закритими у приміщеннях, ключі від яких знайти у паніці так нікому й не вдалося. Рятувальні шлюпки безладно скидали за борт, де вони переверталися і тут же починали горіти, охоплені нещадним вогнем.

Тисячі пасажирів порома металися палубами чи не вдвічі перевантаженого корабля і не бачили можливості врятуватися. Адже на борту судна, яке зазнало лиха, залишатися було не можна, а за бортом вирувало море вогненної стихії. Незабаром обидва судна затонули в Таблаській протоці. Пором "Донья Пас" через дві години після зіткнення, а танкер "Вектор" - через чотири години. Філіппінській владі про те, що сталося, стало відомо лише через вісім (!?) годин. Організована з великим запізненням пошуково-рятувальна операція дала плачевні результати. З води змогли витягти лише 26 людей. З них 24 були пасажирами порома та двоє - членами екіпажу танкера.

Пізніше слідчим органам вдалося встановити точну кількість жертв трагедії – 4386 осіб. Президент Філіппін Корасон Акіно назвала подію "національною трагедією". З офіційними співчуттями виступили Папа Римський Іоанн Павло II, королева Великобританії Єлизавета II та прем'єр-міністр Японії Нобуру Такесіта.

Дуже не хочеться на сумній ноті закінчувати цей пост. Але доводиться визнати, що нерідко наше життя залежить від непереборних обставин, спричинених людьми, для котрих тягар відповідальності - трохи більше, ніж порожній звук. І в таких випадках нам залишається сподіватися тільки на Божу волю.