Фріда Кало

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 2008

Скульптор: Virginia Gonzalez

Розмір (см): 39x26

Лімітована серія

Порцелянова історія

Коли майстри знаменитої іспанської мануфактури LLadro випустили дивовижну роботу - порцелянову голову знаменитої мексиканської художниці Фріди Кало, я так довго розмірковував, купувати чи не купувати її в нашу колекцію, що невеликий тираж (всього 250 екземплярів) твору було розпродано. Не пощастило, подумав я. І, як виявилось, помилився. Бо невдовзі друзі знайшли і подарували нашому музею цю рідкісну роботу.

«Синій дім», у якому народилася і виросла Фріда Кало, мені показували в Мехіко знавці її дивовижного таланту. У невеликому будинку з затишним внутрішнім двориком на розі вулиць Лондрес та Альєнде майбутня художниця не лише провела дитячі роки. Там вона вперше зіткнулася з нестерпними фізичними проблемами, з якими вона мала жити все своє недовге життя. Захворівши на поліомієліт, задерикувата, непосидюча дівчинка цілих 9 місяців пролежала в ліжку, залишившись назавжди кульгавою, за що безжальні діти часом дражнили її «Фріда-дерев'яна нога». На ці дражнилки вона не ображалася. Навпаки, вони надавали їй додаткових сил для того, щоб боротися за своє майбутнє. Незважаючи на кульгавість, вона займалася боротьбою та веслуванням, їздила на велосипеді, підготувалася і вступила до елітної школи - на медичне відділення.

Але нова біда не забарилася. У День незалежності Мексики, 17 вересня 1925 року, автобус, яким їхала Фріда, потрапляє у страшну аварію. Потрійний перелом хребта, перелом ключиці та ребер, вивих лівого плеча. Лікарі збирали дівчину практично частинами. Усі думали, що повернути її до нормального життя буде неможливо. Але ж вони не знали Фріду! Вона не просто повернулася до життя. Вона до життя повернулася успішною художницею, чиїми приголомшливими портретами захоплювалися знамениті живописці та мистецтвознавці. Встановивши над ліжком дочки дзеркало і замовивши для неї спеціальний мольберт, батько Фріди створив для дочки умови, що дозволили їй працювати лежачи. Щоправда, їй залишалося малювати лише себе, власне обличчя. Що вона й робила з дивовижною завзятістю: Фріда з собачкою, Фріда з мавпочкою, Фріда з обрізаним волоссям, Фріда з чоловіком Дієго…

Дієго Рівера, художник, який працював у стилі мексиканського монументального живопису, став найбільшою її любов'ю. Він був старший за неї на 20 років, вище на 20 сантиметрів і важчий на 100 кілограмів. Але він був і найбільшим її болем - через всі відомі його «походи наліво». Щоправда, і в самої Фріди був погано прихований від знайомих роман із радянським революціонером Левом Троцьким.

На виставці мексиканського мистецтва в Парижі в 1939 році картини Фріди Кало стали справжньою сенсацією. Одна із картин навіть була придбана Лувром. Її роботами захоплювалися Ів Тангі та Хуан Міро. Кандинського вони зворушили до сліз. А Пікассо подарував Фріді сережки, виконані у формі маленьких рук - як символ їхньої дружби. У житті Фріди все було незвичайним. Будинок, у якому вони жили з Дієго, не став винятком. У ньому було багато дивовижних рослин і тварин: собак, папуг, мавпочок і оленят… У дні святкування 100-річчя від дня народження Фріди Кало в її будинку знайшли дві «таємні» кімнати, а в них – сотні невідомих малюнків та ескізів, 168 суконь та 11 корсетів. Вона все життя не припиняла дивувати. Навіть після смерті продовжує це робити.