Три сестри

Країна: Іспанія

Мануфактура: Lladro

Дата створення: 1986

Скульптор: José Puche

Розмір (см): 35x34

Лімітована серія

Порцелянова історія

У Китаї я був двічі. І обидва рази вже досить давно. Причому так давно, що особливого інтересу до порцеляни тоді ще не виявляв практично зовсім. І тому тягнув додому з тих поїздок різноманітну екзотичну всячину, яка хоч чимось через довгі роки могла б нагадувати мені про ці поїздки. Серед цієї всячини були і дерев'яні дощечки з інкрустацією з річкового перламутру, і малесенькі пляшечки для парфумів, майстерно розписані зсередини (!) картинками китайського життя, і двосторонні пейзажі, вишиті на шовку вручну без жодного вузлика! Уявляєте такі чудеса народної творчості?!

Але абсолютним верхом усієї цієї неймовірної "заморської" екзотики були 12 найтоншої ручної роботи жіночих фігурок, вирізаних із кістки буйвола. Мені (здається, це було в Шанхаї) пояснили, що зроблено цю серію було за мотивами класичного китайського роману, присвяченого 12 сестрам. Фігурки, не схожі одна на одну, багато років займали помітне місце в мене вдома і на роботі, поки згодом їх не витіснили звідти вироби з порцеляни, колекціонуванням якої ми всерйоз захопилися. І однією з робіт, що витіснили чудових китайських сестер, була сьогоднішня композиція, присвячена трьом іспанським сестрам.

Між ними не було, мабуть, жодного зв'язку. Ну, хіба що крім того, що напівпрозорі парасольки в руках іспанських сестер були створені з використанням китайського шовку, який закладається фарфористами у виріб, а під час випалу в печі (при температурі в 1200-1300 градусів), згоряючи, утворює безліч тонких дірочок, які роблять фрагмент порцелянового виробу (чи оборок жіночої сукні, чи парасольки) повітряно-напівпрозорим. А якщо вам ще вдасться розглянути найдрібніші квіти, якими прикрашені парасольки на цій композиції, а також фактуру тканини, яка передає красу суконь сестер, а також вирази героїнь і тоненькі пальчики, -- тоді ви напевне зможете зрозуміти, чому з тисяч інших робіт цей виріб мені в нашій колекції здається одним із найбільш незабутніх.

А ще він мені дуже нагадує трьох прекрасних дам, з якими ми дружимо багато років і які мають безпосереднє відношення до нашого захоплення порцеляною. Три покоління Єгорових – Світлана, Дар'я та Поліна – відіграли особливу роль у тому, що всім своїм захопленням ми з часом віддали перевагу саме фарфору. І великою мірою саме іспанському. Світлана Василівна та Даша багато років представляють в Україні нашу улюблену валенсійську мануфактуру Lladro. І розумінню нами фарфорової краси багато в чому сприяли їхні розповіді про фарфор і наші спільні поїздки місцями його «природного існування» у Валенсії.